Пентаграмма как магический символ

Пентаграммы Белого и Черного магов

Пентакль с одним концом вверх и двумя вниз является знаком белой магии, известным как «нога друида»; содним концом вниз и двумя вверх он представляет так называемое «копыто козла» и рога дьявола – характерное для символики изменение знака с позитивного на негативный при его переворачивании.

Пентаграмма Белого мага – символ магического воздействия и господства дисциплинированной Воли над явлениями мира. Воля Черного мага направлена к разрушению, к отказу от выполнения духовной задачи, поэтому перевернутая пентаграмма рассматривается как символ зла.

Екатерина написала "содним концом вниз и двумя вверх он представляет так называемое «копыто козла» и рога дьявола – характерное для символики изменение знака с позитивного на негативный при его переворачивании."

"Копито козла" - це не що інше, як іудейське спотворення давнього Язичницького Бога по імені Пан. Арійці зображували його у вигляді дужого та могутнього чоловіка і воїна, з тілом людини та головою вола. Пан символізував поєднання двох начал, чоловічої (більше людської) та природньо-тваринної сили, мужності та плодовитості в единому божестві. Відповідним був і культ Пана, культ сили (як фізичної, так і сексуальної) та плодовитості.
Пан - це уособлення чоловічої домінанти в патріархальному суспільстві, а також свободолюбства і жаги до влади.
Але такі описи цього божества, які доходили до іудеїв, аж ніяк не вкладались в їхнє уявлення, оскільки вони ніколи не бачили і не могли бачити волів, бо таких тварин в пустельних країнах просто не існувало. Тому, як символ сили, владного та плодовитого начала, був обраний цап, бо на той час, це була єдина тварина, яка підходила по розповідям торговців, під голову Бога Язичників.
Згодом, з розвитком культу та понять про, так званого "білого, або доброго" бога, виникла гостра потреба у пошуку його антипода, задля більш ефективної релігійної пропаганди, що базувалась вже не на гармонії та повазі, а на міфах та залякуванні, а також грі в свій-чужий, праведний-грішний і тому подібній дурні. На цю ролю, як найкраще підійшов аналог Язичницького Бога, до того ж, який був ще й ідеологічно пов*язаний з Язичниками, проти яких власне і була спрямована свіжестворювана моноістична релігія - іудаїзм, що домінує зараз серед більшості сучасних іудеїв. Виходячи з цього, відповідно змінювалось і уявлення про звіроголового Бога. З символу сили та плодовитості, його затаврувавши прокльонами, спотворили у символ похоті та коварства і одразу ж, зробили уособленням "Зла і Темряви", а ні в чому не повинну тваринку, почали регулярно бити палицями та виганяти з поселень у пустелю на вірну смерть. Ось така от милість та правда була вже у нового, моноістичного іудейського "бога" Яхве.